На світанку, чи пізньої ночі

1. На світанку, чи пізньої ночі, Де б тобі не прийшлося бувати, До висот підіймай свої очі, Говорила мені моя мати. Не забудь помолитися Богу, Бо в молитві надія і сила, Стане легшою всяка дорога, Ти з молитвою будеш щасливий. 2. Ці слова мені в серце запали, Мов весною добірні зернята. І рясні їх дощі поливали, То ж за мене молилася мати. 3. В ніжнім смутку твоїм материнськім Океан доброти відчуваю, Твоє слово неначе перлина, Наче зіронька в небі, що сяє. 4. Срібло скроні твої покриває, І на захід вже сонце схилилось, Але слово Твоє пам'ятаю: "Сину мій, не забудь помолитись!''

 

« Пред.		След. »